Слідами Лукасевича- Борислав
Фільм про Бориславську нафтову спадщину.
Борислав
У Міському парку культури та відпочинку, у музеї фармацевта Яна Зега, дослідника, творця нафтової та озокеритової промисловості, представлено життя та творчість винахідника, цікаві експерименти, які показують, наскільки різноманітною може бути нафта. Інтер'єр музею зображує епоху кінця XIX століття, коли аптеки були важливішими за будь-який магазин. Тут можна було купити все: паливо, міцний алкоголь, зілля та косметику. Більшість аптечних експонатів є автентичними та походить із колишніх місцевих аптек.
У районі Міського парку культури та відпочинку можна побачити, як колись добували нафту. Кожна з шахт має свою унікальну історію, а існуючі верстати-качалки перетворилися на об’єкти мистецтва.
Бориславський історико-краєзнавчий музей на вулиці Шевченка, 75 розташований у центральній частині міста, в будівлі 1917 року, колишньому головному офісі нафтової компанії Давіда Фанто. У кімнаті історії Борислава на рубежі ХІХ/ХХ століть зберігаються матеріали з історії нафтової промисловості міста, зокрема, інструменти для видобутку нафти. Також представлено видобуток озокериту.
У 1896 році місцеві родовища нафти були відкриті Владиславом Длугошем та Яном «Ясем» Рончковським. Перша свердловина в Тустановичах видобувала 40 тонн нафти на добу, а наступні вже від 500 до 700 тонн. До Борислава та навколишніх міст почали приїжджати промисловці та шукачі пригод. Побито чергові рекорди у видобуванні. Наприкінці XIX століття одна з найстаріших у світі бурових шкіл - Практична школа канадськаого буріння – була перенесена до Борислава. Заклад був створений у 1885 році в Ропінці біля Дуклі. Найбільша свердловина в цих околицях була зроблена в 1908 році в Тустановичах. Потужність свердловини Oil City оцінювалася в 1500-2000 тонн нафти на добу. Через три тижні виникла гігантська пожежа, гасіння якої тривало 40 днів.
У 1880 році біля міського поштового відділення побудовано копальню озокериту глибиною 120 метрів. Його освятив імператор Франц Йосиф, відвідуючи «Бориславське Ельдорадо». За короткий час із копальні було видобуто 2000 вагонів озокериту, які експортувалися до багатьох європейських країн. Озокерит широко використовувався в хімічній промисловості, фармації, медицині, у виробництві косметики, свічок, мастик для меблів та підлог. Найвідомішим у світі є використання бориславського воску для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю між Сполученими Штатами та Європою.
Цікаві факти
У районі Потоку на вул. Церковній є табличка, що вшановує місце розташування першої нафтової свердловини. Бориславські родовища озокериту, відкриті в 1854 р., були одними з найбільших у світі в плані видобутку та ресурсів. У другій половині XIX століття бориславський озокерит був використаний для ізоляції першого трансатлантичного телеграфного кабелю, що з'єднував Європу та США. У 1861 р. розпочалася експлуатація нафтових родовищ, у 1909 р. видобуток тут складав 5% від світового. Машинне буріння нафтових свердловин почалося в 1866 році. У 1872 році запрацювало залізничне сполучення між Бориславом та Львовом.
У 1972 р. на вулиці Карпатська Брама, 26 був створений Музей нафтогазової промисловості України, в якому представлено історію розвитку видобутку нафти в Бориславі – найстарішій галузі промисловості України та Європи на рубежі XIX/XX століть. Тут можна побачити унікальні експонати, робочі моделі, промислові пам’ятки та відкриті споруди, зокрема, колективний привід для видобутку нафти і газу, нафтові збірники з початку XX століття.
